Мобілізація в Україні: повільне, але впевнене посилення

Останнім часом інформаційний простір України трясуть повідомлення про затягування війни і, відповідно, необхідність посилення мобілізації. З одного боку, може йтися про реалістичну та протверезну оцінку ситуації, з іншого – більш ранні заяви про те, що українці зможуть провести це літо в Криму, трохи дисонують із нинішньою риторикою влади.

"Це відчувають не лише прості українці, а й представники влади. Повірте, у закінчення війни цього року вірили багато народних депутатів, міністрів та інших чиновників. У лютому-березні 2023 року, коли активно готувався контрнаступ, у кулуарах тільки й розмов було про те, скільки території вдасться звільнити. І якщо в літо у Криму вірили далеко не всі, то в літі на "межі" з півостровом були впевнені всі. Але все пішло не за прогнозами та очікуваннями. І те, що ми в це повірили, це виключно наші проблеми. До військових претензій бути не може, це жорстока війна, і не одні ми вчимося воювати, але й противник", – розповів співрозмовник з монобільшості.

Саме тому, вважає він, останнім часом в інформаційному просторі почали з'являтися повідомлення про довгу війну на роки, що вимагатиме ще більшої мобілізації.

"Це не те, чого ми хочемо. Це те, без чого не буде України. Люди перестали добровільно йти до військкоматів – це факт, і не варто боятися це визнати, тому зараз ми спостерігаємо повільне, але впевнене закручування гайок та посилення мобілізації. Це не нові правила, а посилення існуючих", – зазначив нардеп.

Справді, риторика української влади та волонтерів за останні кілька тижнів різко стала жорсткішою. Наприклад, віце-прем'єрка Ірина Верещук закликає всіх "налаштуватися на тривалу боротьбу".

"Скільки ще триватиме війна? Мусимо бути чесними. У цій війні шлях до перемоги буде довгим і важким. "2-3 тижні", "до кінця року", "наступної весни" – все це неправда. Громадяни та влада – всі повинні налаштуватися на тривалу та важку війну. І лише тоді ми переможемо", – написала вона у своєму Telegram-каналі.

Волонтер та голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут прямо закликає до того, щоб українці готувалися, "що так чи інакше служитимуть усі".

"У нас купа людей виїхала, купа людей постраждала від війни. Сили оборони налічують буквально мільйон людей, і все одно людей мало. Тому що настільки велика війна, настільки великі кордони, настільки велика лінія фронту, настільки багато об'єктів потрібно прикривати в тилу і так далі". – каже Чмут.

Про проблеми з мобілізацією офіційна влада практично не говорить. Однак достатньо заглянути до соціальних мереж, які переповнені чатами та повідомленнями про роздачу повісток на вулицях. Більше того, останнім часом з'явилася нова тенденція – це примусова доставка до ТЦК та СП (колишні військкомати) для "звіряння даних". Як правило, подібна практика поширена у невеликих населених пунктах, але протягом останнього місяця спостерігається і у великих містах – наприклад, у Львові.

«Двоє військових їздять вул. Замковою, Опришківською, Кривоноса на бусі з іноземною реєстрацією. Представляються Шевченківським ТЦК. У кого є документи чи бронь – запитань не мають – відпускають», – таких повідомлень можна знайти десятки у львівських чатах.

За словами керівника Львівського обласного ТЦК та СП Олександра Тищенка, зараз добровільно до військкомату приходить близько 20% від планового завдання, яке потрібно виконати.

"Якщо не буде цих розшуків, надсилання для уточнення даних, то мобілізація може бути під загрозою", – зізнається він.

Повістки

Наприкінці липня Верховна Рада продовжила загальну мобілізацію в Україні до 15 листопада 2023 року. 

"Очевидно, що це не останнє продовження мобілізації. Нам дали зрозуміти, що навіть у разі успіхів ЗСУ щодо контрнаступу або початку якихось переговорів згортати мобілізацію найближчим часом не будуть. Хоча є й зворотний бік медалі. Ми сміємося, що в РФ люди незадоволені мобілізацією, але зараз у нас також не стоять черги у військкомати. Тому процес іде "на межі" – з одного боку, потрібно виконати план, з іншого – не перейти кордон", – сказав співрозмовник з Верховної Ради.

Він також нагадав, що на початку 2023 року нардепами від "Слуги народу" було ініційовано засідання Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки. Головне питання – це незадовільні мобілізаційні методи.

"Зверніть увагу, що ви ніде в ЗМІ не знайдете підсумків засідання комітету. Тому що вже тоді військові дали зрозуміти, що іншими методами людям не вручити повістку і не змусити прийти до військкомату. Настрій колег тоді був досить гнітючий, тому ця тема зійшла нанівець ", – зазначило джерело. 

Нагадаємо, що згідно з п.3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни України під час мобілізації зобов'язані з’явитися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення їхніх облікових даних та визначення їх призначення на особливий період.

Повістку може отримати будь-який чоловік віком від 18 до 60 років.

Суперечки що до того, де можна вручати повістку, не припиняються ні на день. За словами начальниці прес-служби Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Марії Левко, законодавством на нинішній день не визначений порядок, де можна чи не можна вручати повістку. Тобто фактично її можуть вручити особисто в руки будь-де: на вулиці, блокпосту, робочому місці, за місцем проживання. 

"Вручати повістку може представник органу місцевого самоврядування, керівник підприємства, установи, організації, де працює військовозобов'язаний, управителі багатоквартирних будинків. Також повістки можуть безпосередньо вручати посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки", – стверджує вона.

Нині в Україні є чотири види повісток:

1. Повістка для уточнення даних. Ці повістки вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім'ї, стан здоров'я військовозобов'язаних, місце роботи тощо.
2. Повістка на проходження військово-лікарської комісії. Ця повістка з підписом начальника ТЦК та СП зобов'язує пройти медичне обстеження.
3. Повістка для призову на строкову військову службу. Ця повістка передбачає призов на термінову військову службу. Наразі такі повістки не видають, адже нині призов на термінову військову службу до ЗСУ та інші військові формування не проводиться через мобілізацію.
4. Мобілізаційне розпорядження. Ця повістка вручається військовозобов'язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.

Військові не перестають повторювати, що вручення повістки – це не автоматичне відправлення на фронт.

"Прихід до ТЦК – це не автоматичне відправлення до армії. Потрібно розуміти, що це ціла низка процедур, а також медичний огляд. І ті, хто має законні підстави, за станом здоров'я чи іншими причинами не бути мобілізованими, точно не потраплять до армії ", – зазначив керівник Львівського обласного ТЦК та СП Олександр Тищенко.

Але реальність виглядає зовсім інакше. Українці здебільшого бояться йти до військкомату. Це навіть визнали у Міністерстві оборони, де нещодавно презентували інформаційну кампанію під назвою "Оновлюй дані у ТЦК". 

Таким чином, у Міноборони хочуть мотивувати українців оновлювати персональні дані у військкоматах.

Під час презентації заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла, що Міноборони дійшло висновку, що люди не приходять оновити свої дані у ТЦК через страх. За її словами, основна ідея кампанії полягає в тому, що визнавати власні страхи – це вже сміливо, а війську потрібні сміливі люди.

У рамках кампанії будуть поширені інформаційні матеріали, в яких відомі військові ЗСУ зізнаються, що вони також бояться, але долають свої страхи.

Інформаційні матеріали транслюватимуться у телемарафоні "Єдині новини" та на інших телеканалах, по радіо, в кінотеатрах, на площинах цифрової зовнішньої реклами, у поїздах, у вигляді банерів на партнерських сайтах в інтернеті, на сторінках соцмереж Міноборони та ЗСУ та інших майданчиках, з якими ведуться переговори.

Окремо співробітники ТЦК та СП нагадують про відповідальність за неявку до військкомату за повісткою. Щоправда, не під запис зізнаються, що це мало лякає людей.

"Ну вручили ми повістку, людина її викинула і пішла далі. Максимум, що їй світить, це невеликий штраф. Та й те, знайди її після цього і випиши цей штраф. Тому потрібні інші методи "батогів та пряників", – сказав «ОстроВу» один із військовослужбовців, який кілька місяців пропрацював в одному з львівських ТЦК та СП.

Нагадаємо, що неявка на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки карається адміністративним штрафом або кримінальною відповідальністю. Нині розмір штрафів залишається незмінним.

У разі неприбуття за викликом за першим або другим видом повістки до ТЦК та СП особі загрожує адміністративний штраф у розмірі: за перше порушення від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн), а у разі повторного порушення протягом року від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-8500 грн). 

І лише за ігнорування повісток третього чи четвертого виду – кримінальна відповідальність від обмеження волі до трьох років до позбавлення волі від трьох до п'яти років.

Щодо періодичних чуток про те, що повістки вручатимуться через "Дію", то станом на серпень 2023 року така опція не розглядається.

"Ні, останнім часом нічого не змінилося. Це принципова позиція міністерства цифрової трансформації та міністра Федорова. Поки що жодних повісток не планується, але, наскільки мені відомо, опрацьовується варіант із відображенням у "Діє" відстрочок від мобілізації. Наприклад, при бронюванні на підприємстві", – сказав "ОстроВу" співрозмовник з команди президента.

Посилення мобілізації

Співрозмовники "Острова" з команди президента стверджують, що істотних змін у процесі мобілізації до кінця року не передбачається.

"Те, що відбувається зараз, це незначне посилення тих мобілізаційних заходів, які існували і до цього. Чогось нового поки що не буде. Але все залежатиме від ситуації на фронті і того, як виконуватимуться мобілізаційні плани. Зараз ідуть чистки військкоматів, будуть гучні справи, викриття, але це все в рамках програми підвищення довіри до військкоматів", – зазначають вони.

За словами начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, посилення мобілізації з 1 серпня не передбачається, і заходи залишаться незмінними.

"У нас досить багато тих, хто ухиляється, хто зараз перебуває в базах розшуку. Їх розшукують і доставляють у військкомати. Я вважаю, що обов'язок кожного сьогодні – захистити свою батьківщину", – сказав він.

Наприклад, якщо взяти ту саму Чернігівську область, лише за півроку 2023-о року там було подано понад 20 тисяч заяв до поліції про розшук ухилянтів. За словами начальника Чернігівського обласного ТЦК та СП Олега Гончарука, це майже стільки ж, як і мобілізованих в області після повномасштабного вторгнення.

І якщо методи мобілізації поки що залишаються незмінними, то від ТЦК і СП очікують серйозних змін. За словами міністра оборони Олексія Резнікова восени на них чекає "серйозна цифровізація".

"Десь на середину осені ми оцінюємо, що вийдемо на серйознішу цифровізацію Центрів комплектації, колишніх військкоматів. Сьогодні ми на стадії підписання спільних наказів з іншими відомствами про взаємний обмін інформацією", – сказав він. 

За його словами, це дозволить автоматично обмінюватись інформацією між реєстрами Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Центральної виборчої комісії, Міністерства закордонних справ, Державної прикордонної служби.

Щоправда, це спрямоване не на посилення мобілізації, а на зниження корупції у військкоматах.

Заступник голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв запевняє, що на сьогодні зміни до закону про мобілізацію не плануються.

"Система працюватиме так, як працювала до цього. З нашого боку ми робимо те, щоб вона реально працювала, а не корумпувала військкомів через ухилення від мобілізації. Наше завдання зробити так, щоб правила та умови були однакові для всіх, і ми над цим працюємо", – сказав він. 

На запитання журналістки чи можливо, що доведеться воювати всім військовозобов'язаним чоловікам, він відповів, що все залежатиме від того, скільки триватиме війна і скільки ресурсів задіятиме РФ для її продовження.

"Але якщо країна буде у небезпеці і буде реальна загроза втратити державність, то підуть усі, як це було 24 лютого. Думаю, це обов'язок кожного чоловіка – захищати власну країну. Проте на нинішній день ми про цей варіант не говоримо. Ми маємо ресурс, стримувати росіян на сході та півдні України", – додав Чернєв.

Український парламент також не сидить без діла та періодично вносить зміни до процесу мобілізації. Щоправда, далеко не всі законодавчі ініціативи втілюються в життя. 

Наприкінці червня Верховна Рада України посилила правила (закон № 9342), згідно з якими військовозобов'язаним надається відстрочка від мобілізації. Якщо до цих змін від мобілізації автоматично звільнялися особи, які мають дружину (чоловіка), батьків або батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю 1 або 2 групи, то тепер це буде можливе лише за умови, якщо немає інших працездатних осіб, які можуть їх утримувати.

Окремо парламентарі вирішили боротися із виїздом підлітків за кордон. Поки що йдеться лише про те, щоб обмежити самостійний виїзд підлітків від 16 до 18 років. Відповідний законопроект уже внесено до Верховної Ради. Крім того, все частіше з'являються повідомлення про те, що українські прикордонники відмовляються випускати за кордон 17-річних юнаків, якщо вони не стоять на військовому обліку.

На початку серпня у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9566 про розширення можливостей мобілізувати громадян у військові підрозділи, а також для виконання робіт, які мають оборонний характер, забезпечують функціонування національної економіки в умовах воєнного стану. Автор ініціативи – нардеп від "Слуги народу" Георгій Мазурашу.  

Крім іншого, комунальникам та власникам будинків хочуть надати право вручати повістки військовозобов'язаним чоловікам на законодавчому рівні. Пропонується дозволити їм збирати інформацію про військовозобов'язаних чоловіків та сприяти їхньому прибуттю на виклик до ТЦК та СП.

Законопроектом також запроваджується обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів з'явитися протягом семи діб за місцем знаходження на військовому обліку у ТЦК у разі оголошення загальної мобілізації для уточнення облікових даних.

Крім того, проєктом закону запроваджуються повноваження Національної поліції доставляти порушників правил військового обліку до ТЦК.  

Щоправда, документ передбачає і можливість відмовитися від служби з особистих чи релігійних переконань. Тих, хто напише заяву про небажання йти воювати, буде залучено до робіт оборонного характеру (норма не поширюється на громадян, які офіційно працевлаштовані чи провадять підприємницьку діяльність).

"Це реалістичний, мудрий і прагматичний підхід, який неминуче дасть комплексний позитивний ефект і дозволить нам бути сильнішими у протистоянні проти рашистської агресії. У народі це називають "мобілізацією здорового глузду", – йдеться в записці пояснення до законопроекту.

Щоправда, співрозмовники "ОстроВу" з монобільшості скептично ставляться до перспективи прийняття цього законопроекту.